Місцезнаходження і площа

Місцезнаходження і площа

Державне підприємство “Болехівське лісове господарство” (далі лісгосп) розташований в західній частині Івано-Франківської області на території Долинського району і землях адміністративно підпорядкованих м. Болехів.

Поштова адреса:

77202,

Івано-Франківська обл.,

м. Болехів,

вул. Коновальця, 101

1.1.1. Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв, місцезнаходження конторАдміністративні райониПлоща, га
1. Болехівське, м. Болехівм. Болехів4492
2. Витвицьке, с. Витвицям. Болехів162
Долинський район4220
Разом по лісництву:4382
3. Рахинське, с. РахиняДолинський район4568
4. Поляницьке, с. Поляницям. Болехів3761
5. Сукільське, с. Козаківкам. Болехів3535
6. Козаківське, с. Козаківкам. Болехів4162
7. Церківнянське, с ЦарківнаДолинський район4660
Всього по лісгоспу:29560
в тому числі по адміністра­тивних районах
м. Болехів16112
Долинський район13448

Зовнішні межі лісгоспу, лісництв, адміністративних районів, місця розміщення контор, лісових кордонів показані на картах-схемах.

1.1.2. Віднесення лісів до міських, селищних та сільських рад

 

Назви радНазви лісництвПерелік кварталівПлоща, га
Болехівське лісництво
Болехівська міська рада7 – 10, 21 – 24, 36 – 38737
Тисівська сільська рада1 – 6, 11 – 20, 25 – 35, 39 – 533755
Разом:4492
Витвицьке лісництво
Тисівська сільська рада7, 8162
Витвицька сільська рада1 – 6, 9 – 12, 16 – 39, 413653
Геринська сільська рада13 ,14149
Гошівська сільська рада15, 45, 4620
Кропивницька сільська рада40, 42 – 44398
Разом:4382
Рахинське лісництво
Оболонська сільська рада6, 15, 16, 28, 29, 47608
Тростянецька сільська рада7, 8, 9, 17 – 22, 30 – 40, 48 – 57, 65 – 71, 82, 831497
Рахинська сільська рада84 – 87, 98 – 101, 110 – 112480
Белеївська сільська рада1 – 5, 10 – 14, 23 – 27, 44 – 46712
Надіївська сільська рада58, 72 – 77, 88 – 93, 102 – 107765
Раківська сільська рада61 – 64, 78 – 81, 94 – 97, 108, 109506
Разом:4568
Поляницьке лісництво
Тисівська сільська рада3, 4, 29128
Поляницька сільська рада1, 2, 5 – 28, 30 – 433633
Разом:3761
Сукільське лісництво
Козаківська сільська рада1 – 303535
Разом:3535
Козаківське лісництво
Козаківська сільська рада1 – 334162
Разом:4162
Церківнянське лісництво
Слобідсько-Болехівська сільська рада6, 11, 17, 19 – 30, 32 – 35, 37 – 41, 43 – 502979
Станковецька сільська рада1 – 5, 7, 8, 10, 12 – 14, 16 – 181180
Кальнянська сільська рада36, 42, 51 – 54501
Разом:4660
В тому числі за адміністративними районами:
м. Болехів16112
Долинський район13448
Разом по підприємству:29560

1.2. Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт

Болехівський лісгосп був створений в 1959 році згідно Постанови РМ УРСР №1834 від 30.11.1959 року “Про реорганізацію системи управління лісового господарства і лісозаготівель”. До складу держлісгоспу (при організації називався лісокомбінат) увійшли Болехівський лісгосп, Болехівський ліспромхоз тресту “Прикарпатліс” і Болехівська меблева фабрика.

В період організації площа складала 26510 га і ділилась на п’ять лісництв: Болехівське, Рахинське, Поляницьке, Сукільське і Церківнянське.

В 1960 році до складу лісгоспу (лісокомбінату) було прийнято 7381 га лісових земель від колгоспів і неколектизованих господарств Долинського району. За рахунок прийнятих земель і реорганізації Болехівського і Церківнянського лісництв в 1965 році було організовано Витвицьке лісництво.

При проведені лісовпорядкування 1968 року на основі рішення лісовпорядної наради було організовано Козаківське лісництво на базі Поляницького і Сукільського лісництв. Протягом ревізійного періоду з 1969 по 1978 рік на основі урядових постанов було передано колгоспам Долинського району 1324 га. Незначні площі передавались і приймались і в наступні роки. За даними лісовпорядкування 1988 року площ держлісгоспу (лісокомбінату) складала 31638 га.

З ревізійний період з 1989 по 1996 рік було передано сільським ралам на основі урядових постанов землі сільськогосподарського призначення загальною площею 1353 га.

Слід відзначити, що передача земель була проведена внаслідок реорганізації колгоспів, створення фермерських господарств, приватизації земель окремими громадянами.

Крім цього, було прийнято від Брошнівського ДЛГ 1062 га лісових земель.

Таким чином, на 01.01.1997 року площа Болехівського ДЛГ складала 31347 га.

За ревізійний період з 1997 по 2008 рік на підставі урядових рішень в різні роки було передано 1791 га і прийнято 4 га земель (більш детальні дані приводяться в додатку 4). Таким чином, на 01.01.2009 року площа ДП “Болехівське ЛГ” становить 29560 га.

На виконання Указу Президента України від 05.05. 1995 року №322 “Про вдосконалення управління лісовим та мисливським господарством” згідно наказу АТ Болехівського лісокомбінату від 01.07.1995 року №272/к лісове господарство АТ Болехівського лісокомбінату реорганізовано в Болехівський держлісгосп.

На виконання наказу Державного Комітету лісового господарства України від 03.04.2006 року №83 та у зв’язку з необхідністю приведення у відповідність Статуту та найменування підприємства до Господарського кодексу України і наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України від 29.06.2004 року №792/9391 “Про затвердження вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу” Болехівський держлісгосп перейменовано у Державне підприємство “Болехівське лісове господарство”.

Початок вивчення лісового фонду, який входить сьогодні в склад лісгоспу, відноситься до вісімдесятих років минулого століття, коли землі Західної України входили в склад Австро-Угорської імперії.

Останнє польське лісовпорядкування з розбивкою квартальної сітки по природних межах і закріпленням їх в натурі кам’яними знаками проводились в 1927 – 1935 роках. Геодезичної основою для проведення лісовпорядних робіт послужили кадастрові плани, складені ще в середині XIX століття і матеріали австрійського лісовпорядкування. На основі матеріалів польського лісовпорядкування, доповнених відомостями старих місцевих робітників лісового господарства, був складений перший облік лісового фонду на 01.01.1941 року.

Перше радянське лісовпорядкування проведено в 1950 році при використанні матеріалів землевпорядкування, матеріалів австрійської кадастрової зйомки і частково планів лісонасаджень польського лісовпорядкування.

Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1958 році Київською експедицією, в 1968, в 1978, в 1988 роках Львівською експедицією Українського лісовпорядного підприємства.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1996 році Львівською лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного підприємства. ВО “Ліспроект”. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року за І розрядом.

Із таксаційних матеріалів минулих лісовпорядних робіт збереглися планшети і плани лісовпорядкування 1950 і 1958 років. Матеріали лісовпорядкувань 1968, 1978, 1988, 1996 років збереглися повністю.

Починаючи з 1997 року на всій території лісгоспу проводилося безперервне лісовпорядкування. Воно заключалося в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха.

Всі поточні зміни вносилися в повидільну таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.

З 2009 року безперервне лісовпорядкування переходить на нову організацію робіт – передавання функцій польового збору інформації лісогосподарському підприємству.

Переваги чи недоліки такої системи та її вплив на стан інформації баз даних можна буде судити після 2 – 5 річного періоду і детального аналізу.

Нинішнє лісовпорядкування проведено за І розрядом у відповідності з вимогами чинної лісовпорядної інструкції, рішеннями першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт (додатки 1;2).

Лісовпорядкування проведено за методом класів віку, який полягає в утворенні госпчастин, господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об’єднаних одним віком і способом рубки лісу. Первинною обліковою одиницею є таксаційний виділ, а первинною розрахунковою одиницею – господарська секція. Усі розрахунки здійснені на основі підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку.

1.2.1. Основні показники проведеного лісовпорядкування

ПоказникиОдиниці вимірюванняОбсяги
1. Площа лісовпорядкуванняга29560
в т.ч. з використанням аерофотознімківга20000
2. Кількість кварталівшт.362
3. Площа кварталів:
– максимальнага224
– мінімальнага1
– середняга79.9
4. Кількість таксаційних виділівшт.9856
5. Середня площа таксаційного виділуга3
6. Закладено площадок вимірювально-перелікової таксаціїшт.284
7. Закладено площадок на визначення сум площ поперечних перерізів деревостанівшт.1381
8. Закладено пробних площ – усьогошт.8
в т.ч. на рубки догляду *шт.
9. Кількість планшетівшт.36

Геодезичною (картографічною) основою для складання лісовпорядних планшетів стали топографічні карти масштабу 1:10000 геодезичні дані землевпорядкування суміжних землекористувачів та планшети лісовпорядкування 1996 року. Слід відмітити, що межі між держлісфондом і землями, які передавались сільським радам 1990 р., 1996 р. в натурі не закріплені межевими знаками, що викликає часті спори між землекористувачами. Для того, щоб уникнути виникнення подібних ситуацій в майбутньому підприємству необхідно виробити акт на право користування з закріпленням меж в натурі.

Для таксації деревостанів використовувались, як допоміжний матеріал, чорно-білі аерофотознімки масштабу 1:15000, задовільної якості, зальоту 2006 року. Квартальна мережа не змінилась. В Поляницькому лісництві організований квартал 29 на раніше прийнятих землях (цех переробки).

У Витвицькому лісництві організовано квартал 45 і 46 у зв’язку з уточненим меж між сільськими радами (Гошівською і Витвицькою).

* Детальний перелік виконаних під час лісовпорядкування робіт поміщується в додатку 6.

1.2.2. Зміна площі за ревізійний період

Найменування лісництвНайменування адміністративних районівПлоща в га за даними
теперіш­нього лісовпо­рядкуван­няпоперед­нього лісовпо­рядкуван­нядержав­ного обліку лісів станом на 01.01.02 рокуземельно­го балансу на 01.01.09 року
1. Болехівськем. Болехів449244314435х
Разом:449244314435х
2. Витвицькем. Болехів162158158х
Долинський район4220424442204220
Разом:438244024378х
3. РахинськеДолинський район4568631552534568
Разом:4568631552534568
4. Поляницькем. Болехів376137893789х
Разом:376137893789х
5. Сукільськем. Болехів353535473547х
Разом:353535473547х
6. Козаківськем. Болехів416242034201х
Разом:416242034201х
7. ЦерківнянськеДолинський район4660466046604660
Разом:4660466046604660
Всього по лісгоспу:29560313473026329632
В тому числі:
м. Болехів16112161281613016184
Долинський район13448152191413313448

Дані земельного балансу по м. Болехів в межах лісництв не приводяться у зв’язку з відсутністю обліку у відділі Держкомзему. Облік ведеться в межах сільських рад.

Розбіжність по площі із земельним балансом відділу Держкомзему у м. Болехів та даними лісовпорядкування 2008 року складає – 72 га і пояснюється наступним: при погодженні площ по сільських радах і лісництвах Львівською державною лісовпорядною експедицією були представлені у Відділ картографічні матеріали (топографічні карти масштабу 1:10000, фотознімки, планшети та схеми) розташування лісництв в межах сільських рад. В результаті звірки меж між сільськими радами було виявлено ряд розбіжностей. Зміни границь були внесені і погоджені у Відділі. Площа була вирахувана програмним шляхом. Відділ Держкомзему у м. Болехів погодився з даними лісовпорядкування, про що свідчить видана довідка, в якій сказано, що зміни в облік земель форми 6-зем будуть внесені станом на 01.07.2010 року на підставі матеріалів лісовпорядкування.

Конкретні дані про приймання і передавання лісових ділянок і підстави до них приведені в додатку 4.

Таксація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною і переліковою таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для коригування запасів насаджень на 1 га під час окомірної таксації, а також визначення відносних повнот під час вибіркової вимірювальної і перелікової таксації використовувались таблиці „Сум площ перерізів та запасів деревостанів при повноті 1,0”, розроблених кафедрою лісової таксації УСГА, затверджених Мінлісгоспом України 15 листопада 1991 року.

Крім зазначених таблиць використовувались висотоміри різних марок, мірні вилки, прилад Бітерліха, віковий бурав.

Із обстежувальних робіт було проведено обстеження лісових культур – 42,1 га та обстеження санітарного стану смеречників – 202,0 га. Із 1997 року по 2006 рік проводилось безперервне лісовпорядкування. Із 2005 року в лісгоспі проводиться моніторинг лісів першого рівня на двох ділянках (Витвицьке і Церківнянське лісництва).

Детальні відомості про обсяги виконаних лісовпорядних робіт приведені в зведеному акті прийому-здачі робіт (додаток 5).

1.3. Природно-кліматичні умови

Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до округу Карпатських гірських лісів і розташована в трьох лісорослинних районах.

  1. Район ялицево-букових рівнинних лісів Східного Прикарпаття, висота над рівнем моря 300 – 540. Сюди входять ліси Рахинського лісництва і частково ліси Болехівського лісництва – рівнинна частина.
  2. Район буково-ялицевих гірських лісів північного мега схилу крайових хребтів – висота над рівнем моря 400 – 800 м. Сюди входять ліси гірської частини Болехівського лісництва, Поляницьке лісництво, Витвицьке лісництво і північна частина Церківнянського лісництва (кв. 1 – 26).
  3. Район буково-ялицево-смерекових лісів – висота над рівнем моря 600 – 1300 м. Сюд входять ліси Сукільського, Козаківського і південна частина Церківнянського лісництва.

Лісорослинне районування розроблене П. І. Молотковим і І. Федцьом на основі геоботанічного районування (М. А. Голубець, К. А. Малиновський, С. М. Стойко, 1965 р.) і матеріалів крупномасштабного лісотипологічного обстеження і картування виконаного “Ліспроектом”.

Клімат території розташування лісгоспу можна охарактеризувати як перехідний від помірно-теплого західноєвропейського до континентального східноєвропейського. Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 1.3.1.

1.3.1. Кліматичні показники

 

Найменування показниківОдиниці вимірюванняЗначенняДата
1. Температура повітря:
– середньорічнаградус4 – 4,5
6 – 6,5
– абсолютна максимальнаградус32 – 33
34 – 35
– абсолютна мінімальнаградус33 – 36
25 – 26
2. Кількість опадів на рікмм760 – 1000
630 – 900
3. Тривалість вегетаційного періодуднів190 – 200
190 – 215
4. Останні заморозки весною20.05
27.04
5. Перші заморозки восени25.09
14.10
6. Середня дата замерзання рік27.12
7. Середня дата початку паводку10.03
8. Сніговий покрив:
– потужністьсм30 – 50
15 – 20
– час появи20.11
05.12
– час сходження у лісі01.04
9. Глибина промерзання ґ рунтусм20 – 80
10. Напрям переважаючих вітрів по сезонах:
– зимарумбПнЗ
– веснарумбПдЗ
– літорумбЗ
– осіньрумбПнЗ
11. Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонах:
– зимам/сек5
– веснам/сек4
– літом/сек2
– осіньм/сек3
12. Відносна вологість повітря по сезонах:%
– зима77
– весна71
– літо74
– осінь77

За стрімкістю схили в гірській частині поділяються на (у % від загальної гірської площі):

– пологі (до 10 градусів)0.171
– покаті (11-20 градусів)0.529
– стрімкі (21-30 градусів на південних і 21-35 градусів на північних схилах)0.258
– дуже стрімкі (понад 30 градусів на південних і понад 35 градусів на північних схилах)0.042

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень мають значення:

– низька температура зимових місяців;

– пізні весняні заморозки;

– сильні вітри швидкістю до 40 м/с.

Основна частина лісів лісгоспу відноситься до гірських з переважаючими схилами 15 – 30о, а часто зустрічаються 40о і більше. Рахинське лісництво і частина Болехівського (кв. 1 – 10, 19 – 24, 35 – 38, 47 – 54) віднесені до рівнинних лісів.

В цілому по лісгоспу в гірській частині переважають бурі гірські лісні ґрунти на елювію-делювії Карпатського фліша і гірські підзолисті на продуктах вивітрювання пісковика. В рівнинній частині переважають дерново-підзолисті ґрунти, які приурочені до рівнинних елементів рельєфу із слабим дренажем і поверхневим стоком. Більш детальна характеристика рельєфу і ґрунтів приводиться в ґрунтово-типологічних нормах, складених на кожне лісництво по матеріалах натурного обстеження 1965 – 1967 років.

Ерозійні процеси на території лісгоспу, за винятком рівнинної частини, проявляються інтенсивно у всіх видах: площинній, лінійній і внутрішньо-ґрунтовій. Інтенсивність ерозії зв’язана в першу чергу з крутизною і експозицією схилів. На схилах до 20о під високоповнотними насадженнями і потужною лісовою підстилкою площинна і лінійна ерозія практично відсутня.

Схили південних експозицій з інтенсивним нагріванням підстилки піддаються ерозії більше, ніж схили північних експозицій.

Основною причиною розвитку ерозії являються площі суцільних зрубів і застосування при лісозаготівлях наземного спуску деревини, а також трельовка тракторами.

В держлісгоспі є значні площі потенційно небезпечних в ерозійному відношенні учасників, до яких в першу чергу потрібно віднести зріджені і чисті смерекові насадження на стрімких схилах.

Із вищенаведеного можна зробити висновок, що в умовах лісгоспу з ерозією ґрунтів винятково важливе значення мають високоповнотні насадження змішаного складу, які крім цього являються найбільш стійкими проти вітрів та інших других несприятливих факторів.

Характеристика рік, які протікають по території лісгоспу, приводяться в таблиці 1.3.2. Ступінь дренованості району гідрографічною сіткою в цілому можна вважати доброю. Рівень ґрунтових вод коливається в границях 0,5 – 10 м. Найбільш глибоко ґрунтові води залягають у верхній частині схилів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО

ГОСПОДАРСТВА. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ

 

3.1. Поділ лісів на категорії

 

3.1.1.Категорії лісів

Категорії лісівПлоща за данимилісовпорядкування
га%
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення
Регіональні ландшафтні парки:
– зона регульованої рекреації6282.1
– зона стаціонарної рекреації4041.4
Заповідні лісові урочища1160.73.9
Пам’ятки природи196.80.7
Заказники1371.44.6
Ліси наукового призначення, включаючи генетичні резервати141.50.5
Разом по категорії лісу:3902.413.2
Рекреаційно-оздоровчі ліси
Ліси І і ІІ зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій840.3
Лісопаркова частина лісів зелених зон3271.1
Лісогосподарська частина лісів зелених зон28669.7
Разом по категорії лісу:32771.1
Захисні ліси (усі підкатегорії)
Ліси протиерозійні7752.6
Лісові ділянки (смуги лісів) уздовж берегів річок1504.35.1
Разом по категорії лісу:2279.37.7
Експлуатаційні ліси20101.37.7
Всього по лісгоспу:29560100

Наведений в таблиці 3.1.1. чинний поділ лісів за категоріями базується на наступних правових актах: постанова Кабінету Міністрів від 16 травня 2007 року №733 про “Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних ділянок”. Поділ на категорії лісів затверджено наказом Держкомітету України №441 від 21.12.2010 року.

Зміни в площі категорій лісів обумовлені приведенням існуючого поділу лісів у відповідність до вище наведеної постанови.

Приведений у відповідність поділ лісів на категорії відповідає господарському значенню, природним і економічним умовам району розташування держлісгоспу, відповідає вимогам сучасного природоохоронного законодавства, сприяє охороні навколишнього середовища, збільшення ролі рекреаційних лісів, сприятиме збереженню природних ландшафтів Українських Карпат, збереженню високопродуктивних насаджень смереки, бука, ялиці, ділянок, з наявністю реліктових, ендемічних рослин та рідкісних і зникаючих тварин.

Територіальне розміщення існуючого поділу лісів на категорії показано на картах-схемах.

Leave a Comment