Об’єкти  постійної лісонасінневої бази

Забезпечення лісокультурного виробництва високоякісним садивним матеріалом з цінними спадковими властивостями можливе за умови виконання певної системи заходів: вивчення селекційної структури деревостанів, відбір плюсових насаджень та дерев, закладання та формування лісо насінних ділянок та плантацій. Лісонасінна база – природні та штучно створені насадження з цінними спадковими ознаками, що призначені для заготівлі лісового насіння.

До лісонасінної бази входять:

а) плантації – штучно створені насадження із клонів або сімей плюсових дерев однією або кількох популяцій одного лісонасінного району;

б) плюсові дерева – дерева, які за таксаційними і господарсько-цінними показниками помітно переважають дерева того самого виду й віку, що ростуть в однакових із ними умовах. Характеризуються високою якістю стовбурів і добрим очищенням їх від сучків, стійкістю до шкідників і хвороб та добре розвиненою кроною;

в) плюсові насадження – високопродуктивні, стійкі до хвороб і шкідників, стиглі, достигаючі або середньовікові насадження повнотою не нижче 0,6 в яких участь плюсових та кращих нормально розвинених дерев становить не менше 15-27% залежно від повноти;

г) лісові генетичні резервати – цінні природні комплекси, представлені типовими для даного лісонасінного району ділянками стиглого, достигаючого, рідше середньовікового деревостану природного походження площею не менше 0,5 га з високими фітоценотичними і лісівничими показниками, повнотою не нижче 0,6

Для вирощування високоякісного садивного матеріалу з цінними спадковими властивостями в лісгоспі створена постійна лісонасінна база (табл. 1).

1. Характеристика постійної лісонасінної бази

Для підвищення урожайності на лісонасінних ділянках і генетичних резерватів проводились такі заходи: зріджування, видалення сухостійних дерев, дерев заражених патогенними грибами, внесення органічних добрив.